У Верхньому Дорожеві учням розповіли про Івана Макуха

Урочисто і святково пройшов День Соборності у Верхньодорожівській СЗШ І-ІІІ ст. Учнями школи була проведена урочиста лінійка, присвячена цій знаменній даті. А екскурсоводи музею Визвольних змагань провели змістовну екскурсію-розповідь про життя і діяльність нашого земляка міністра ЗУНР Івана Макуха.

Довідково

Іван Макух народився в 1872 році в селі Дорожів, Самбірського повіту (нині с. Верхній Дорожів Дрогобицького району). 1887 р. вступив до Дрогобицької гімназії імені Франца Йосифа I. За популяризацію ідей українських радикалів у своєму селі на 5-му курсі відрахований з гімназії. 1892 року вступив до Львівської академічної гімназії, де черз «невідповідну поведінку» перебував на контролі. Через відсутність коштів на навчання давав приватні уроки, працював інструктором в інституті св. Миколая у Львові.

Упродовж навчання особисто познайомився з Іваном Франком та Михайлом Павликом, які, за спогадами Макуха, «мали на молодь революційний вплив». У грудні 1895 р. продовжив навчання на правничому факультеті Львівського університету. В часі навчання вступив до студентського товариства «Академічна громада», де працював скарбником фонду взаємодопомоги; продовжував давати приватні уроки, влаштувався на працю в адміністрацію НТШ.

Весною 1918 р. повернувся до Товмача, з однодумцями організував віче щодо Брестського мирного договору; очолює владу в місті. В кінці жовтня прибув до Львова на консультації з УНРадою, відбув до Станіславова з наказом місцевому проводу перебрати владу.

1 листопада його обирають головою повітової національної ради Товмача. В грудні 1918 Сидір Голубович переносить за його порадою уряд до Станіславова. В січні 1919 очолює новий уряд Народного секретаріату. Спільно з М. Мартинцем випускає обіжник повітовим комісаріатам щодо проведення весняних польових робіт. Згідно з його пропозиціями упроваджуються нові форми керівництва в повітах, для боротьби з корупцією та хабарництвом засновується посада Державного ревізора — посів М. Воробець.

Після проголошення Державної злуки ЗУНР і УНР на засіданні Державного секретаріату 25 лютого за участю С. Петлюри Макух пропонує у всій УНР утворити єдину адміністрацію і жандармерію. На початку 1919 з’їзд УРП обрав Макуха головою.

Після перебрання Євгеном Петрушевичем всіх повноважень як Диктатором ЗУНР Макух відмовився від посади у владі, повернуся до Тлумача.

Із переїздом уряду до Станіславова 3 січня 1919 р. І. Макух був призначений державним секретарем внутрішніх справ ЗУНР, посада якого була однією із найважливіших та найвпливовіших в уряді. Йому фактично підпорядковувались усі повітові комісари, що змушувало І. Макуха володіти широким спектром проблем державного будівництва.  Як свідчать дослідники, цілий ряд нововведень І. Макуха на цій посаді засвідчують його прагматизм, рішучість, глибоку ерудованість та розуміння політико-правових основ державотворчого процесу в Україні.

Помер Іван Макух у 1946 році в м.Зальцбург, Австрія.